Люблін-Львів: міста кіно

Projekt jest współfinansowany z Europejskiego Funduszu Rozwoju Regionalnego w ramach Programu Sąsiedztwa Polska - Białoruś - Ukraina INTERREG IIIA/Tacis CBC 2004-2006.

Локалізації

Забудова:

Аугсбурський костел євангелістів Святої Трійці

Костел було збудовано у 1785-1788 роках у стилі класицизму. На увагу заслуговує одна з найбільших у Польщі та Європі збірок трунних епітафій. Біля костелу знаходиться невеличкий цвинтар, на якому розміщені нагробки заслужених євангелістів.


Адреса: вул. І Армії Польського Війська, 10

XVIII століття


Забудова: Сакральна частина міста

Базиліка отців Домініканців

Первинно костел мав готичні риси, його збудовано приблизно у 1342 році після русько-татарської навали. Після
пожежі у 1575 році святиню відбудовано у ренесансному стилі. Тут зберігалася колишня реліквія Святого Хреста та
розп’яття, на якому складалася присяга Люблінської Унії. В одній з бічних каплиць знаходяться два ренесансові надгробні
пам’ятники: Миколая, краківського каштеляна, та його сина Пьотра з Домбровіци. Внутрішнє убранство базиліки представляє
стилі бароко та класицизм.

 

Адреса: вул. Золота, 9
XIV століття


Забудова: Сакральна частина міста

Ботанічний сад

Розташований на славінковських пагорбах, Ботанічний сад є місцем досліджень університету ім. Марії Складовської-Кюрі, а
також одним з найулюбленіших місць відпочинку мешканців Любліна. Територію саду перетинають яри, які спускаються до
ставків у долині річки Чеховки, а круті алеї проходять серед багатої та розмаїтої експозиції рослин.


Забудова: Парки та пейзажі Любліна

Будинок колишньої Каси люблінських промисловців

Автором архітектурного проекту був Густав Ландау. Початково тут знаходилася кредитна спілка з необмеженою відповідальністю. В міжвоєнний період тут розміщалися дві популярні кав’ярні – Йозефа Рутковського та «Покоє сняданьове» («Покої для сніданків») Владислава Радзимінського. У 1951 році Державна Скарбниця призначила будинок для готельних цілей. На даний момент там знаходиться чотирьохзірковий готель Люблінянка.


Адреса: вул. Краківське Передмістя, 56

XIX/XX століття

Забудова: Історична частина міста, Міська забудова

Будинок Кредитного Земського Товариства / Окружний суд в Любліні

Будинок споруджено у 1874-1876 роках. Первинним призначенням повинно було бути місцезнаходження Особливої Дирекції Земського Товариства. У 1944 році будинок став місцем управління Представництва уряду Речі Посполитої на Країну. Будинок було визнано найгарнішим у Любліні. Сьогодні там знаходиться Окружний суд.


Адреса: вул. Краківське Передмістя, 43

XIX століття

Забудова: Історична частина міста, Міська забудова

Будинок люблінського казначейства

Будинок люблінського казначейства збудовано у 1923-1925 роках. У період гітлерівської окупації тут розміщалася влада люблінського дистрикту Генерального Губернаторства. Проте, у 1944 році, після вступу радянських військ, будинок зайняли Національна Державна Влада та польський комітет Національного Визволення. Пізніше, через багато років, у будинку містилося управління Національної ради.

Адреса: вул. Спокійна, 4

XX століття



Забудова: Історична частина міста, Міська забудова

Водонапірна башиа

Башту звела американська будівельна фірма у 1926 році. Вона була одним з елементів новоствореної водопровідної мережі. Розташована в одній з найвищих точок сучасного Любліна, башта уможливлювала доставку води, під відповідним тиском, до помешкань Любліна.

 

Адреса: ал. Рацлавицькі, 42
XX століття


Забудова: Індустріальна частина міста

Водяна башточка

Люблін є одним з найстарших міст у Польщі, яке збудувало таку складну водопровідну мережу. Чиста вода, яка збиралася на вронковському пагорбі, через канал доходила до насосної станції, розмішеної біля міста. Далі спеціальною системою насосів воду закачували у першу водонапірну башту. Пізніше вода розподілялася по дерев’яних трубах. Перший люблінський водопровід мав біля 5 км довжини.

 

Адреса: вул. Дольней Панни Марії
XV/XVI століття


Забудова: Індустріальна частина міста

Гродська Брама

Початково її було споруджено як дерев’яну браму, що вписувалася в оборонну лінію міських валів. Після спалення,
під час русько-татарського нападу у 1341 році, її було відбудовано. До початку XVII століття перед брамою знаходився
дерев’яний міст, що вів до замку. З того часу Браму руйнували багато разів козаки, московські війська, шведський
«потоп». У 1785 році її було перебудовано згідно з проектом Домініка Мерліна, придворного королівського архітектора,
який надав їй класичного забарвлення. Тоді брама втратила оборонний характер і стала житловим будинком. У 1873 році її
продано єврейському купцеві, який розбудував поверхи і поєднав об’єкт з сусідніми будинками. Під час Першої світової
війни Браму в черговий раз зруйновано, після чого її відбудували у 1947-1948 роках, зберігаючи її класичний вигляд.
Сьогодні її приміщення займає осередок Бродська Брама – Театр НН.

Адреса: вул. Гродська
XIV століття


Забудова: Історична частина міста

Долина річки Бистриці

Терени, розташовані вздовж річки Бистриці, в принципі, повністю призначені для рекреації. Від, розташованого на межі
міста, Зембрицького заливу і аж до центру Любліна веде одна з найгарніших велосипедних доріжок міста. Найчастіше, річка
біжить границями житлових мікрорайонів, перетинає території рекреаційного (парки, дачні сади) та спортивного (великий
простір кінної ферми Люблінського клубу наїзників) призначення. З велосипедної доріжки, що проходить через дамбу,
відкриваються різноманітні види: промислові пейзажі, вид старого міста та пам’яткових дільниць Любліна, а також
люблінські парки.


Забудова: Парки та пейзажі Любліна

Єшіваш Хахмей Люблін – колишня Школа Мудреців Любліна

Всередині знаходиться Синагога та Мала Синагога, а також Міква.

Адреса: вул. Любартовська, 85

XX століття



Забудова: Сакральна частина міста

Забудова старої частини міста

Комплекс кам’яниць у старій частині міста знаходиться на природному пагорбі і оточений вулицями: Підвалля, Королівська, Любартовська, Ковальська. Забудова старої частини міста є прикладом унікального пам’яткового урбаністично-архітектурного ансамблю. Практично не знищена під час воєнних дій, вона зберегла риси середньовічного міста. Готичні кам’яниці в процесі перебудови отримали ренесансні риси, видно також сліди ремонтів ХІХ століття. Старе місто пропонує різноманітні кадри – від відновлених та відремонтованих кам’яниць до будівель у стані руїни. Брами, які ведуть у дільниці старого міста, є одночасно мальовничими та неприглядними.



Забудова: Міська забудова

Забудова центральної частини міста

Можливо, вона є найбільш диференційованою частиною Любліна, яка містить палаци XVI та XVIІ століть, житлові кам’яниці, що виникли в період з XVIІ по ХХ століття, вілли, готелі та будинки громадського вжитку. Незвичайно характеристичними є люблінські сецесійні кам’яниці, що знаходяться на вулиці 3 Мая, а також мальовнича пішохідна частина на вулиці Краківське Передмістя, оточена кам’яницями XVI століття.



Забудова: Міська забудова

Завод вантажних автомобілів

Будівництво першого фабричного цеху, призначеного для виробництва автомобілів, розпочалося ще до війни. У 1950 році знову почалося будівництво автомобільного заводу, виробництво рушило у 1951 році. У 90-х роках ХХ століття завод перейняла фірма Деу Мотор Польща, після падіння якої ще кілька років вироблялися автомобілі під маркою Інтралл Польща. На сьогоднішній день виробництво припинено, майбутня доля заводу невідома.


Адреса: вул. Мелгєвська

XX століття

Забудова: Індустріальна частина міста

Зембрицький залив

Залив площею 278 га, що знаходиться на межі міста, є одним з улюблених місць відпочинку мешканців Любліна. Східна
частина узбережжя сховища є лісистою, а берегова лінія прикрашена численними маленькими затоками, ярами та островами.


Забудова: Парки та пейзажі Любліна

Інші паркові території

Люблін належить до числа найбільш зелених міст Польщі. Численні яри, які перетинають Люблін, змушують створювати
рекреаційні та паркові зони. Тому, що є рідкістю для польських міст, парки виникають навіть у найновіших житлових
дільницях. Саме «зеленість» Любліна вважають однією з його найважливіших візиток.


Забудова: Парки та пейзажі Любліна

Кам’яниці після піярів

Флігелі після піярів – це два невеликі будинки, споруджені у XVII столітті у стилі бароко. З 1732 року вони належали до отців ордену піярів, які займалися виховання молоді. Проте, їх діяльність у Любліні не мала успіху, а будинки стали винаймалися. З 1915 року приміщення закупило Товариство Люблінський Музей, яке розмістив там свої експонати та бібліотеку. Коли у 1933 році скликано Люблінський Союз Культурної Праці, збудовано будівлю Дому Культурної Праці. Сьогодні, дві кам’яниці та будинок, що їх об’єднує, займає Воєводська Публічна Бібліотека ім. Г. Лопатинського.


Адреса: вул. Нарутовіча

XVII століття

Забудова: Історична частина міста

Каплиця Святої Трійці

Це одна з найцінніших пам’яток середньовічного мистецтва у Польщі та Європі, а також свідчення співіснування
культури Сходу та Заходу. Перші згадки датуються 1326 роком. Готична архітектура вказує на зв'язок з часами Казимира
Великого. У 1418 році в Каплиці було виконано унікальний візантійсько-руський розпис. На арці зберігся напис, який
інформує про закінчення робіт – 10 серпня 1418 року. Під час сейму 1569 року в Каплиці відбувалася відправа за вдалий
перебіг нарад. На одній зі стін зберігся напис, ймовірно, виконаний свідком церемонії підписання Люблінської Унії.

Адреса: вул. Змакова, 9
XIV-XV століття


Забудова: Історична частина міста, Сакральна частина міста

Колишній концентраційний табір на Майданку

Концентраційний табір на Майданку збудовано у 1941-1942 роках на полях села Майдан Татарський. Табір став місцем страти 235 тисяч осіб з 52 країн. Доказом особливої пам’яті жертв гітлерівського терору у 1944 році стало створення на території колишнього концентраційного табору Державного музею на Майданку. Музей зберіг у недоторканному вигляді більш об’єктів колишнього табору – тюремні території, вартові вежі, газові камери, крематорій та бараки. Серед експонатів знаходяться сотні тисяч пар тюремного взуття та одягу. Цілісність доповнюють відповідні періодичні виставки та покази фільмів. На території музею є два пам’ятники – Пам’ятник боротьби та муки польського народу і інших народів та мавзолей. Серед пам’ятників проходить Дорога Честі, якою пройшов Папа Іван Павло ІІ 9 червня 1987 року.


Адреса: Дорога Мучеників Майданна, 67

XX століття


Забудова: Історична частина міста

Коронний Трибунал

Протягом своєї історії Коронний Трибунал перебудовувався багато разів. Початково він був дерев’яним, потім
мурованим з готичними мотивами. У XVI столітті він здобув ренесансний вигляд. Проте, вже у другій половині XVI століття
значна його частина згоріла, а кілька років по тому він став місцезнаходженням Коронного Трибуналу для Малопольщі,
скликаним у 1578 році. 80-ті роки XVIІ століття – це чергова, цього разу барокова, перебудова будинку. Проте, сучасний,
класичний вигляд Трибунал завдячує перебудові 1781-1787 років, згідно з проектом Домініка Мерліна. За час свого
існування будинок збільшився фактично вдвічі. Початково в його підземеллях торгували пивом, а пізніше, вже за часів
Трибуналу, там була катівня та в’язничні камери. У XVIII столітті – сховище, аптека, магазини та міська вага.

 

Адреса: Ринок 1
XIV-XVIII століття


Забудова: Історична частина міста

Костел Благословенної Уршулі Ледоховської

Костел є прикладом сучасної сакральної архітектури.

Адреса: вул. Розточе, 1

XX століття



Забудова: Сакральна частина міста

Костел Матері Божої Переможної та монастир сестер Бригіток

Костел є однією з найстарших та найцінніших сакральних пам’яток епохи готики та ренесансу. Храм збудовано у 1412-1420 роках, згідно з легендою, в’язнями хрестоносцями. У свою чергу, сусідній монастирський ансамбль 1423-1660 років до нині зберіг первинні риси готики.


Адреса: вул. Нарутовіча, 6

XV століття



Забудова: Сакральна частина міста

Костел Матері Божої Ружанцової

Костел є прикладом сучасної сакральної архітектури.

Адреса:  вул. Бурштинова, 20

XXI століття



Забудова: Сакральна частина міста

Костел Навернення Св. Павла

Костел збудовано у 1470-1494 роках. З того часу святиня була багато разів зруйнована і повністю відбудована. Над її стилем працювали Рудольф Негроні та Якуб Балін, які створили канони нового стилю у польській архітектурі, так званого, люблінського ренесансу. На особливу увагу заслуговують: ренесансові надгробки, епітафії, скульптурні стелли, амвони та цінні образи.


Адреса: вул. Дольна Панни Марії, 4

XV століття

Забудова: Сакральна частина міста

Костел отців Єзуїтів

Будівництво костелу розпочато у 1638 році. У 1864 році було ліквідовано орден сестер Бернардинок і костел почав руйнуватися. Щоб запобігти цьому, святиня стала філією люблінського собору. До пожежі 1769 року будівля мала риси люблінського ренесансу. Після ремонту вона отримала барокове вбрання. У 1919 році єпископ Фульман передав костел отцям Єзуїтам.


Адреса: вул. Королівська, 6
XVII століття

Забудова: Сакральна частина міста

Костел Св. Войцєха

Своєю архітектурою костел представляє люблінський ренесанс. Давнє убранство святині, нажаль, зруйнувалося. Вівтар походить з 1954 року з замкової каплиці і представляє ренесансний стиль.


Адреса:  вул. Подвалє, 15

XVII століття


Забудова: Сакральна частина міста

Костел Св. Йосафата (колишня грецька церква)

Святиню було збудовано у 1786 році православними грецькими купцями. У другій половині ХІХ століття вона перейшла у руки православного московського патріархату. Ще до недавнього часу вона служила також греко-католикам. До наших днів вона зберегла свій орієнтальний образ. Нині тут знаходиться римо-католицький костел Св. Йосафата.


Адреса: вул. Зелена

XVIII століття

Забудова: Сакральна частина міста

Костел Святого Духа

Початково тут знаходилася лікарня, а також притулок для бідних, хворих та немічних. Після пожеж у 1575 та 1602 роках костел було відбудовано у стилі ренесансу. Перебудова костелу після чергової пожежі у 1733 році ввела чергові зміни – виник бароковий, фінезійно оздоблений, верх, а вежа отримала у ХІХ століття неоготичне закінчення.

Адреса: вул. Краківське Передмістя, 1

XV століття



Забудова: Сакральна частина міста

Костел Святого Миколая

Костел було збудовано у 986 році, проте, сучасна мурована святиня походить з кінця XVI століття. У 1630 році святиню перебудовано у стилі люблінського ренесансу. У другій половині XVI століття при костелі створено парафію. Святиню багато разів руйнували та відбудовували. Нині вона має просту форму.


Адреса:  вул. Крива, 1

XVI століття


Забудова: Сакральна частина міста

Костел Святої Родини

Костел є прикладом сучасної сакральної архітектури. Цю святиню відвідав Папа Іван Павло ІІ під час паломництва до Польщі у 1987 році.


Адреса:  вул. Івана Павла ІІ

XX століття

Забудова: Сакральна частина міста

Костел та монастир Кармелітів Босих

Святиню було збудовано у 1635-1644 роках і на ній можна побачити сліди люблінського бароко. Вівтарі виконані у стилі бароко. Кармелітки мешкали тут до 1807 року, пізніше, на короткий час, об’єкт зайняли кармеліти босі, а потім сестри Візитки. З 1864 року, дати ліквідації орденів, монастир перетворено на військові казарми. Лише у 1919 році туди знову повернулися кармеліти босі. У період ПНР у приміщеннях монастиря влада організувала арешт.


Адреса: вул. Святодуска, 14

XVII століття


Забудова: Сакральна частина міста

Костел та монастир отців Капуцинів

Костел та монастир було збудовано у 1726-1733 роках згідно з проектом Кароля Бая. Костел витримано у стилі бароко, а його фасад у стилі класицизму.


Адреса: вул. Краківське Передмістя, 42

XVIII століття


Забудова: Сакральна частина міста

Костел та монастир після місіонерства

Костел та монастир після місіонерства належать до комплексу Митрополитської Духовної Семінарії. На особливу увагу заслуговує палац XVI століття, який є одночасно найстаршим, північним крилом монастиря. У 1719-1730 роках збудовано бароковий костел Преображення Господнього, пізніше добудовано неоготичну каплицю. У свою чергу, в 1907-1908 роках з’явилася необарокова частина крила монастиря.


Адреса:  вул. Примаса Вишинського, 6

XVI століття


Забудова: Сакральна частина міста

Краківська Брама

Назва походить від середньовічного тракту, який вів з Любліна до Кракова. Браму було збудовано разом з оборонними
мурами в часи Казимира Великого, після русько-татарської навали 1341 року. З тих часів походить її найстаріша нижня
частина у формі призми. У XVI столітті перед брамою добудовано елемент, який відігравав для неї оборонну функцію.
Останнім етапом було добудування чергової останньої частини у вигляді восьмигранника, а браму накрито шоломом у стилі
бароко. Ансамбль робіт було закінчено у 1782 році. Браму багато разів нищили та перебудовували. Вона також виконувала
роль чатівні для пожежників. З цією метою у ХІХ столітті було добудовано невеличку галерею, по якій ходив пожежник.
Сьогоднішній вигляд Брама завдячує консерваторським роботам 1959-1964 та 2000-2005 років. Сьогодні там знаходиться Музей
міста Любліна, а з балконів грають гейнал, який виконує міський трубач і історія якого сягає 1653 року.

Адреса: Площа Владислава Локєтка
XIV-XVIII століття


Забудова: Історична частина міста

Ливарний завод «Урсус»

Цех колишнього ливарного заводу «Урсус» сьогодні є в стані довготривалого розбору. З огляду на величезні розміри будівлі та пов’язані з розбором ускладнення, в подібному стані цех буде знаходитися ще кілька наступних років.


Адреса: вул. Металургічна

XX століття

Забудова: Індустріальна частина міста

Литовська площа

Назва площі пов’язана безпосередньо з 1569 роком, коли у Любліні було укладено Польсько-Литовську Унію. Згідно з легендою, тут зупинялася литовська шляхта, яка прибула на наради сейму. Сьогоднішня форма сягає ХІХ століття. Початково тут було сформовано площу Стройової підготовки, яку пізніше називали Маршовим Полем, за дорученням цісарського намісника генерала Юзефа Зайончка. Вона призначалася для проведення парадів та військових показів. Тільки згодом у її східній частині добудовано перший у Любліні громадський сквер. Після ліквідації площі Стройової підготовки, територію розділили на три частини. Сьогодні на площі знаходиться пам’ятник Люблінської Унії, Конституції 3 травня, Юзефа Пілсудського, а також типово відпочинкова територія з фонтаном та травниками. В наш час Литовська площа є популярним місцем зустрічей та великих патріотичних і культурних заходів.


Адреса: Литовська площа

XIX століття

Забудова: Історична частина міста, Міська забудова

Люблінська Архікатедра

Архікатедру було збудовано у 1586-1604 роках і вона є одним з найстарших барокових костелів. Її запроектували єзуїтські архітектори Джованні Марія Бернардоні та Джузеппе Бріціо. Після пожежі у 1752 році її перебудовано у стилі пізнього бароко. З убранства XVII століття зберігся великий вівтар, образи Францішка Лекшицького, цілковите убранство каплиці Олешковичів-Слуцьких з ліпнинами, які приписують Янові Баптистові Фальцові, а також нагробок Марціна Лешьньовольського. Решта елементів убранства (малюнки, вівтарі, численні образи, нагробки) походять з часів відбудови у 1752 році. Більше того, у костелі знаходиться готичний купель та епітафія поета Себастьяна Клоновича. Варто також відвідати архікатедральні крипти. Великою особливістю є мистецька ризниця та підземелля з гробами заслужених церковних сановників.


Адреса:  вул. Королівська, 10

XVI/XVII століття


Забудова: Сакральна частина міста

Люблінська божниця

Молитовний дім, Дім пам’яті люблінських євреїв, будівля Суспільно-культурного товариства євреїв у Любліні.


Адреса: вул. Любартовська, 10


Забудова: Сакральна частина міста

Люблінський замок

Свої початки замок бере ще у середньовіччі, проте, з тих часів до сьогоднішніх днів збереглися тільки башта,

яку називають донжоном, Каплиця Святої Трійці та залишки, так званої, Єврейської башти. Усі інші об’єкти, разом з

характеристичним фасадом, мають набагато пізніше походження. Свого часу, замок виконував оборонну функцію, був однією з

найкращих королівських резиденцій у Польщі. Саме тут підписувалася Люблінська Унія. З першої половини ХІХ століття замок

використовували у якості в’язниці. Сьогодні там знаходиться Люблінський музей, одне з найцікавіших місць такого типу з

цього боку Вісли.

 

Адреса: вул. Замкова, 9
XIV століття


Забудова: Історична частина міста

Мала Ратуша

До, так званої, Малої Ратуші влада міста переносилася на час правління у Любліні Коронного Трибуналу. Сьогодні там знаходиться Дім Соціальної Допомоги № 2. Закінчувати будівництво допомагала церковна влада в замін за передачу будівлі на кілька років для священників та студентів ЛКУ. Свого часу тут проживав та писав свою магістерську роботу пізніший Примас Польщі, кардинал Стефан Вишинскі.

Адреса: вул. Архідияконська, 7
XVII-XX століття



Забудова: Історична частина міста

Міська забудова 60-х років

Люблінський мікрорайон Міцкевича, який виник у 1958-1971 роках, належить до найгарніших мікрорайонів у Польщі. Його архітектурна концепція (мікрорайон-сад) стала взірцем для наслідування в інших польських містах і отримала визнання у світі. Сьогодні, це один з найспокійніших мікрорайонів Любліна, який майже цілком затоплений зеленню. Таке ж велике визнання у архітекторів та урбаністів отримав мікрорайон Словацького, запроектований Оскаром та Софією Гансенами.



Забудова: Міська забудова

Міська забудова 70-80-х років

Мікрорайони, що виникали у 70-х роках, належать до «спальних районів», що недолюблюють у Польщі. Вони складаються з багатоповерхових панельних будинків. Люблінські панельні дільниці не є настільки небезпечними чи залюдненими як, наприклад, варшавські, проте, їх вважають найгіршими територіями для проживання у Любліні. Типовими прикладами панельної забудови є мікрорайони Чехів, Чуби та Калина.


Забудова: Міська забудова

Міські базари

Розташований недалеко від польського та білоруського кордону, Люблін є центром дрібної, часто нелегальної, торгівлі, зосередженої навколо міських базарів. З часу приєднання до Шенгенської зони помітний чіткий регрес на цьому ринку, проте, все ще можна побачити у Любліні барвисті живі базари зі специфічним східним характером, який не знайти у Західній Європі.


Забудова: Міська забудова

Млин Краузе

Водно-паровий млин на Татарах збудовано у 1880-1881 роках на місці колишнього водного млина. Надзвичайно сучасний механічний млин був двома водними турбінами, які підтримувала парова машина та запасний, аварійний електричний двигун. У другій половині ХХ століття русло Бистриці перенесли, а млин працював виключно завдяки електричним двигунам. Головний будинок млина (сьогодні АТ Любелла) до сьогодні практично не змінився.


Адреса: ал. Тисячоліття

XIX століття

Забудова: Індустріальна частина міста

Народний парк

Парк розташований на підмоклих теренах вздовж річки Бистриці. Створений в рамках, так званого, суспільного ладу у 50-х
роках, він втратив свій блиск – парк, який перетинають занедбані алеї, і який сьогодні рідко відвідують мешканці
Любліна, так само як і більшість територій, розташованих по сусідству з залізничним вокзалом, має погану славу.


Забудова: Парки та пейзажі Любліна

Нова Ратуша

Нову Ратушу було збудовано у 1827-1828 роках на місці колишнього ансамблю костелу та монастиря Кармелітів Босих, який згорів у 1803 році. Автором проекту був Олександр Гроффе, який надав йому класичне архітектурне вбрання. Під час Другої світової війни Ратушу нищили багато разів. Лише у 1947-1952 роках її відбудували згідно з проектом Ігнатія Кендзєрського, зберігаючи риси класицизму ХХ століття.


Адреса: Площа Владислава Локєтка

XIX століття


Забудова: Історична частина міста, Міська забудова

Новий Кіркут

Новий Кіркут існує з 1829 року. Біля входу знаходиться пам’ятник-мавзолей з синагогою. Тут розміщений Дім пам’яті євреїв Любліна. Сьогодні кіркут є місцем поховання для невеличкої єврейської спільноти. На території кіркуту знаходиться обеліск, який увіковічнює винищення євреїв, єврейських солдатів, що служили у Польській армії та пустий огель, що залишився після нагробку засновника єшиви у Любліні, рабина Маєра Шапіро.


Адреса: вул. Валечних

XIX століття


Забудова: Сакральна частина міста

Освітня частина міста

Люблін є містом університетів та вищих шкіл. Люблінський Католицький Університет розташований у будинках XVIII століття, де раніше був монастир домініканців. Для нього характерними є похмурі, арочні коридори та гарне зелене подвір’я. Решта люблінських навчальних закладів розташовані найчастіше у адаптованих для освітніх потреб палацах (наприклад, факультет політології УМСК знаходиться у Палаці Любомирських XVI століття), колишніх шкільних будинках (наприклад, педагогічний факультет УМСК знаходиться у будинку колишньої воєводської школи, збудованому у 1858-1859 роках). Проте, найчастіше люблінські університети розміщені у післявоєнних будинках, збудованих від 50-х років ХХ століття і до сьогодні. Також середні школи пропонують різноманітні території для потенційних кінематографістів. До найбільш барвистих шкільних будинків належить будівля школи Веттерів, що з’явилася у 1907 році або збудована у 30-х роках ХХ століття будівля І загальноосвітнього ліцею.



Забудова: Міська забудова

Палац Губерніальний

Палац збудовано у 1860-1862 роках у стилі еклектики. Початково він призначався на цілі російської бюрократії, яка постійно розширювалася. Після Першої світової війни там були відділи штабу Командування Округу ІІ Корпусу ПА та відділ Воєводського Уряду. Після Другої світової війни будинок, покинутий німецькою владаю, перейшов у власність університету Марії Склодовської-Кюрі.


Адреса: вул. Краківське передмістя, 26

XIX століття

Забудова: Історична частина міста

Палац Любомирських


Палац, який початково належав Фірлеям, у власність Любомирських перейшов у 1683 році. Власне, у їхні часи будинку надано бароковий вигляд згідно з проектом Тильмана з Гамерен. З 1722 року палац повільно підупав, проте, у період барської конфедерації його торкнулася пожежа. На початку ХІХ століття розпочалися ремонтні роботи у зв’язку з перетворенням палацу на військовий лазарет та склад для соломи. У 1800 році за наказом генерала Йозефа Зайончка він став резиденцією Комісії Люблінського Воєводства. Його відбудовано згідно з проектом генерального інспектора інспекції доріг та мостів Яна Стомпфа, який надав йому монументального характеру та неокласичні риси. Після пожежі у 1829 році палац знову відбудовано згідно з замислом відомого архітектора Генріка Марцоні. Завдяки цьому, будинок набув класичного вигляду і повернув собі первинні пропорції. У періоди загарбань палац був місцем проживання російського губернатора, а потім австрійського генерал-губернатора. У 1918 році палац став місцезнаходженням Командування Округу Гарнізону та Командування Округу ІІ корпусу. Тут також проживав генерал Мечислав Сморавінскі. Після війни він ств власністю Університету Марії Склодовської-Кюрі.

Адреса: Литовська площа
XVI століття



Забудова: Історична частина міста

Палац Парисів

Палац Парисів споруджено в епоху бароко, у першій половині XVII століття. На переломі XVIIІ-ХІХ століть тут відбувалися театральні вистави та бали, організовані Відділом Люблінських Забав товариства Доброчинності, створеним у 1815 році. У ХІХ столітті палац став дохідним будинком і його було суттєво перебудовано. На початку ХХ століття тут містилася Купецька Ресура, а також це було місце багатьох публічних забав. Сьогодні будинок займають магазини та клуб.


Адреса: пл. Вольності

XVII століття

Забудова: Історична частина міста

Палац Потоцьких

Палац збудував грабовецький староста Єжи Потоцький, його витримано у стилі бароко. На початку ХІХ століття тут грали театральні вистави, в часи загарбань у крилах містилася кримінальна виправна в’язниця. Традиційно його називали колишньою в’язницею або криміналом. Пізніше, там мав свій кабінет російський військовий начальник люблінської губернії. У міжвоєнний період тут містилася Державна Поліція. Сьогодні, палац належить до Люблінського Католицького Університету.


Адреса: вул. Сташіча, 3

XVIIІ століття

Забудова: Історична частина міста

Палац Собєских

Бароковий палац початково був власністю Марка Собєского. У 1660 році він перейшов до Яна ІІ Собєского, в той час його розбудовано. У ХVІІІ столітті він став власністю Радивилів. Проте, швидко став руїною. Викуплений адвокатом Домініком Бошарським, він мав служити у якості млина. Перша спроба перебудови закінчилася фіаско, проте, вже у 1860 році тут знаходився паровий млин. У 1884 році будинок викуплено та перебудовано на помешкання, надаючи йому еклектичного забарвлення.

Адреса: вул. Бернардинська, 13

XVI століття



Забудова: Історична частина міста

Палац Чарториських

Палац Чарториських – це типова барокова будівля кінця XVII століття. У 1805 році князь Адам Чарториські продав палац разом з володінням, яке сягало до Краківського Передмістя. У другій половині ХІХ століття будинок слугував у якості фабрики з виробництва тютюну. Пізніше, він був офісом для управління, що функціонувало недалеко від кінотеатру. Під час Другої Світової війни його було серйозно пошкоджено і відбудовано згідно з проектом Чеслава Дорії-Дерналовіча, який повернув йому бароковий вигляд.

Адреса: Литовська площа

XVII століття



Забудова: Історична частина міста

Пивоварня Веттерів

Колишня пивоварня К. Р. Веттера, сьогодні – Перла Люблінська Пивоварня.
Історія забудови пивоварні сягає XVII століття – початково це був палац Гелени Сапєжини, яка пізніше передала його
Реформаторам, а потім він належав до боніфратрів. Територія монастиря багато разів змінювала власника, у 1864 році
Кароль Веттер запустив тут пивоварню.

 

Адреса: вул. Бернардинська, 15
XVII століття


Забудова: Індустріальна частина міста, Історична частина міста

Пивоварня Горлітца

Цегляна, сьогодні не використовувана, пивоварня збудована у 1801 році. Пивоварня Каспера Горлітца, а пізніше його
сина, у середині ХІХ століття виробляла близько мільйона літрів щорічно. Сьогодні завод руйнується і немає конкретних
планів щодо його подальшої долі.

Адреса: вул. Місіонерська
XIX століття


Забудова: Індустріальна частина міста

Площа Влодислава Локєтка

Площа розміщувалася на головній в’їзній трасі, біля краківського тракту. Ймовірно, що власне звідси у XVI столітті взяла свій початок Краківська вулиця, сьогодні – головна вулиця Любліна. Початково площу створено поза мурами тогочасного міста, пізніше використовувалася у якості торгової площі, де торгували товарами, які не вміщалися на ринковій площі. Сьогоднішня форма площі Локєтка походить з половини ХІХ століття.


Адреса: Площа Влодислава Локєтка

XVII-XIX століття


Забудова: Історична частина міста

Площа Вольності (Площа Свободи)

Площа, яку початково називали Торгівельною, знаходиться біля колишнього краківського тракту. В основному, тут торгували продуктами харчування. Коли площу перенесли за магістрат на вул. Свєндодускій, посередині збудовано водонапірну башту у неготичному стилі. Вона працювала до 30-х років ХХ століття до того часу, коли її замінили на більшу на вул. Алеї Рацлавіцкі. Після Другої світової війни вежу розібрали. Сьогодні на її місці знаходиться фонтан, який увіковічнює пам’яткову вежу.

Адреса: Площа Вольності (Площа Свободи)

XIX століття



Забудова: Історична частина міста, Міська забудова

Площа по Фарі

Площа по Фарі знаходиться на одному з люблінських пагорбів – Староміському. Раніше, з ХІІІ століття до другої
половини ХІХ століття на ній стояв костел св. Архангела Михаїла з романсько-готичними рисами. Саме від цього
найстарішого парафіяльного костелу походить назва площі. На даний момент на площі залишилися лише реконструйовані
фрагменти, які нагадують про існування костелу.

XIII-XX століття
Історична частина міста


Забудова: Історична частина міста

Площа Рибна

Початково, площу названо Гіркою Пса, а у XVI столітті тут знаходилася фабрика з виробництва воску. Пізніше, площу
перейменовано на Рибну – тут продавали рибу, виловлену у Чехівці і її розливах. Тоді вона належав до, так званої,
господарської частини Любліна. На площі також працював публічний дім, яким управляв міський кат.

 

Адреса: Площа Рибна
XVI століття


Забудова: Історична частина міста

Полмос Люблін

Колишній горілчаний завод та завод люблінської ректифікації Яна Чарнєцкого збудовано у 1906 році Емілем Плагом. У 1908 році добудовано мелясовий горілчаний цех, а весь завод міг виробляти близько 10 тисяч літрів спирту на добу. Після 1945 року фабрику розбудували, проте, більшість виробничих будівель є довоєнними.


Адреса: вул. Спулдєльча, 6

XX століття

Забудова: Індустріальна частина міста

Православна церква Преображення Господнього

Сьогодні церква виконує функцію собору Люблінсько-Хелмської єпархії. Її було збудовано у 1607-1633 роках. З 1630 року походить багато оздоблений та позолочений іконостас, а також образи: Суд Божий та Успення Пресвятої Богородиці.


Адреса: вул. Руська, 5

XVIII століття


Забудова: Сакральна частина міста

Римо-католицький цвинтар на вул. Ліповій

Виникнення одного з найстарших та найцінніших некрополів датується 1794 роком. Тут можна побачити багато цінних нагробків – витворів мистецтва скульптури. Тут спочивають заслужені діячі міста чи країні, зокрема, священик Пьотр Сцєгєнни, засланець, селянський діяч. Цвинтар також був місцем поховання солдатів австро-угорської армії Першої світової війни, а також полеглих у боях з більшовиками і солдатів АК та боїв 1939 року. Північна частина цвинтаря приховує в собі євангелістський цвинтар. Тут спочиває порох родини Веттерів. У цій самій частині також знаходиться православний цвинтар з церквою Святих Жінок Мироносиць.


Адреса: вул. Ліпова

XVIII століття

Забудова: Сакральна частина міста

Римо-католицький цвинтар на вул. Уніцкій

Цвинтар відігравав особливу роль під час Другої світової війни. Тут поховано полеглих під час бомбардування міста 2, 9 та 17 вересня 1939 року. В період гітлерівської окупації на цвинтарі ховали в’язнів Люблінського замку, замордованих під час допитів чи після судових вироків. Більше того, у військовій частині цвинтаря поховано 105 переважно невідомих солдатів, які полягли, обороняючи місто Люблін у вересні 1939 року, а також солдатів та офіцерів Армії Крайової, які померли під час допитів або були замордовані у Замку в 1944-1945 роках СБ та НКВД. Неможливо точно визначити кількість похованих тут людей, оскільки, багато з них поховано у спільних безіменних могилах. На території цвинтаря також знаходиться каплиця з першої половини ХХ століття.

Адреса: вул. Уніцка

XX століття



Забудова: Сакральна частина міста

Римо-католицький цвинтар на Майданку

Сьогодні це один з найбільших цвинтарів Люблінщини. Він знаходиться недалеко від концентраційного табору на Майданку.

Адреса: Дорога мучеників Майданка

XX століття



Забудова: Сакральна частина міста

Ринок старого міста

Історично – другий центр Любліна. Власниками кам’яниць XІV століття, які оточують Ринок, були представники різних
національностей – німці, євреї, французи, італійці, русичі, вірмени… Власне, цій багатокультурній суміші завдячуємо
сучасний вигляд ринку, на якому розміщено різні стилі готичної, ренесансної, барокової та класичної архітектури.

Адреса: Ринок
XIV століття


Забудова: Історична частина міста, Міська забудова

Саський сад

Це найстарший (створений у 1837 році) парк Любліна, розташований у центрі міста. Місце щоденної рекреації та численних
культурних подій, які у літній період відбуваються у Мушлі Концертовій. Окрім занедбаної зелені, це одне з
найулюбленіших місць для прогулянок мешканців Любліна.


Забудова: Парки та пейзажі Любліна

Соцреалізм

Соцреалізм не залишив у Любліні такого відбитку, як у Варшаві чи Вроцлаві, тим не менше, в ньому можна знайти приклади цього типу архітектури. Між Алеями Рацлавіцкими, вулицями Пулавською та Легіоновою знаходиться найстарший післявоєнний люблінський мікрорайон: ZOR Zachód – типовий приклад соцреалістичного житлового будівництва. Подібну соцреалістичну забудову можна побачити у Броньовичах, Татарах та на вулиці Совінського.



Забудова: Міська забудова

Старий Кіркут

Цвинтар є місцем спочивання багатьох представників люблінської єврейської спільноти – рабинів, вчених та єврейських лідерів. Тут, зокрема, спочивають: Якуб Копельман, гріб якого є одночасно найстарішим нагробком, який походить з 1541 року, а також Й. І. Горовіц, якого називали «Зрячим з Любліна». На Старому Кіркуті ховали до ХІХ століття, а кожна зі збережених плит є своєрідним витвором кам’яного мистецтва.

Адреса: вул. Калішовщизна і Сєнна

XVI століття



Забудова: Сакральна частина міста

Старий театр

Старий театр збудовано згідно з проектом Лукаша Родакєвіча у 1822 році. Це один з найстарших театральних будинків у Польщі та перший постійний театр у Любліні. Він передбачався для 340 глядачів, розміщених у партері, у восьми ложах, на поверсі та в галереї. У ньому переважно виступали мандрівні трупи. Після відкриття Міського театру (сьогодні – театр ім. Юліуша Остерви) він втратив багатьох своїх глядачів і став кінотеатром – спочатку Theatre Qptique Parisien, пізніше Rialto, а потім Староміським. На сьогоднішній день в будинку, який знаходиться на межі зруйнування, триває ремонт, який має на меті повернути йому колишню красу та блиск.


Адреса: вул. Єзуїтська, 4

XIX століття


Забудова: Історична частина міста, Міська забудова

Сучасна житлова забудова

Сучасна житлова забудова є відносно диференційованою. Увагу на естетичний аспект будованих блоків почали звертати після падіння комуністичного устрою в Польщі. Сучасні багатоповерхові будинки, що, принаймні, візуально відрізняються від тих, що виникли у 70 та 80-х роках, є досить щільно розташованими і залишають мало відкритого простору для зелених скверів чи ігрових майданчиків. Типовими прикладами сучасних багатоповерхових забудов є мікрорайони Фурмана та «нова» Поремба.



Забудова: Міська забудова

Театр ім. Юліуша Остерви

Будинок театру споруджено у 1884-1886 роках згідно з проектом архітектора Мар’яна Яжинського, який надав йому еклектичне вбрання. Головними ініціаторами та засновниками були люблінські промисловці, брати Адольф та Юліан Фріцкові. Після багатьох років будинок зберіг свою первинну архітектуру.


Адреса: вул. Нарутовіча, 17

XIX століття


Забудова: Історична частина міста, Міська забудова

Теплоелектроцентраль «Вротків»

У 1973 році було прийнято рішення про будівництво в дільниці Вротків теплоцентралі. Чергові будинки закінчено у 70-х та 80-х роках ХХ століття, нещодавно закінчено газовий будинок.


Адреса: вул. Інженерська, 4

XX століття

Забудова: Індустріальна частина міста

Тринітарська Вежа

Свій сучасний вигляд вежа завдячує Антонію Цоразі, який перебудував її у 1819 році. Колись це була скромна монастирська фіртка. Сьогодні тут знаходиться Архієпархіальний музей релігійного мистецтва.


Адреса: вул. Королівська, 10

XIX століття


Забудова: Історична частина міста

Фабрика «Етерніт»

Фабрику збудовано у 1913-1914 роках, вона забезпечувала місто необхідними будівельними матеріалами. До її складу входять: виробничі цехи, млин, водонапірна башта та адміністративні будівлі.


Адреса: вул. Фірлейовська, 32

XX століття

Забудова: Індустріальна частина міста

Цукровий завод Люблін

У 1894 році люблінські підприємці та землевласники створили товариство на паях, метою якого було збудувати у Любліні цукровий завод. Під час опрацювання проекту враховувалися не тільки практичні погляди, а також естетичні – цукровий завод належить до цікавих прикладів промислової архітектури на межі ХІХ та ХХ століть. Сьогодні, у зв’язку з директивами ЄС, цукровий завод повинні закрити. Подальші плани загосподарювання будинків та території заводу є невідомими.


Адреса: вул. Крохмальна, 13

XIX/XX століття

Забудова: Індустріальна частина міста

Zobacz trailer filmowy!

Останньо b галереi

Пошук...

Замовити newsletter!

© Urząd Miasta w Lublinie. Wszelkie prawa zastrzeżone.